- бомбити
- [бомби/тие]
боумбл'у/, -би/ш, -биемо/, -биете/; нак. -би/, боумб'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
бомбити — блю/, би/ш; мн. бомбля/ть, недок., перех., розм. Атакуючи з повітря, скидати бомби на кого , що небудь … Український тлумачний словник
бомбити — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
побомбити — блю/, би/ш; мн. побомбля/ть; док., перех. і без додатка. Бомбити якийсь час … Український тлумачний словник
штурмовик — а/, ч. 1) Тип військового літака, признач. бомбити й розстрілювати з невеликої висоти сили ворога на полі бою. 2) Солдат, який бере участь у штурмі. || Учасник штурмової робочої групи. 3) іст. Член нацистської воєнізованої організації у… … Український тлумачний словник
штурмувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Робити штурм (у 1 знач.). || перен. Провадити рішучі дії для оволодіння чим небудь, освоєння чогось. Штурмувати висоти знань. || перен. Уперто працювати, домагаючись виконання якогось завдання, долаючи… … Український тлумачний словник